MyAmerica’s Weblog

История одной иммиграции

Архив рубрики ‘УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ’

Іміграція, українська діаспора, робота, подорожі та інше.

РОЗПОЧАВСЯ РОЗИГРАШ ЛОТЕРЕЇ “ЗЕЛЕНА КАРТА” НА 2013 РІК

Опубликовано Dana Hope на Сентябрь 15, 2011

Тільки що стало  відомо, що новий розиграш зеленої карти проходитиме з 4-го жовтня 2011 до 5 листопада 2011 року. Регістрація відкриється на офіційному сайті лотерії за адресою www.dvlottery.state.gov у вівторок, в 12 годині дня 4 жовтня.

Green Card або Зелена Карта дає право на постійне місце проживання та працю в США. Виграшні заявки вибирає комп”ютер, тому ніхто (фізичні особи чи комерційні структури) не може гарантувати людині вищих шансів на виграш. Участь в лотереї та заповнення аплікації на зелену карту є абсолютно безкоштовним, якщо користуватися офіційним вебсайтом держдепартаменту США, котрий і проводить ще з 1990 року цю щорічну лотерею. www.dvlottery.state.gov Читать далее…

Рубрика: Зелёная карта (green card), УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , | Комментарии (4) »

УКРАЇНЦІ В КЛІВЛЕНДІ

Опубликовано Dana Hope на Февраль 22, 2011

Церква Св. Петра і Павла в Тремонті (Клівленд, Огайо)

Перші українці прибули до Клівленда в середині 1880-х років із Закарпаття. Вони оселилися на території Тремонт, що на заході міста. Напочатку 20-го століття появляються імігранти з Лемківщини та Галичини. Станом на 1986 рік українська громада Клівленда налічувала 35 тисяч осіб, зі своїм центром в передмісті Парма-своєрідному “українському селі”.

1902 рік став переломним для національної свідомості українських поселенців: з відкриттям першого відділу Братства святих Апостолів Петра і Павла в Тремонті, а згодом із появою газети “Свобода” та заснуванням Українського (тоді Руського) Народного Союзу вони починають себе усвідомлювати як організована одиниця.

Одна з вулиць Парми

Вулиці Парми-осередка української громади Огайо- мало чим відрізняються від передмість Чикаго. Багато зелені, одноповерхові акуратні будиночки, вулиці, що зміяться кварталами міста, і верхівки церков-чи не найвищих будівель Парми. А церков тут і справді чимало.

Перша українська греко-католицька церква розпочала свої недільні служби в приміщенні тролейбусного гаражу в Тремонті, однак вже в 1910 році на гроші парафіян було збудовано українську церкву св. Петра і Павла, котра до кінця 70-х років відкрила ще чотири своїх парафій в передмісті Клівленда – Пармі.  Церква Св. Йозефата, розташована в “українському селі” Парми стала спочатку деканатом для всіх Українських Католицьких церков в Огайо,  а в лютому 1984 -місцем Єпархії Парми з його першим єпископом-Р. Москалем. При церкві Св. Йозефата діє українська католицька неповна середня школа, а релігійні св”ята тут відзначають за новим, грегоріанським календарем.

Єпархія Парми довгий час була центром релігійного життя українців, і поширювала свій вплив на інші регіони центральних штатів Америки, а також на південь до Флориди.

Церква Св. Володимира в Пармі (фото з вебсайту "Рідної Школи")

Перша Українська Ортодоксальна церква  Св. Володимира відкрила свої двері в 1926 році в Клівленді, однак пізніше також перемістилася до Парми.  В 1988 році на тисячоліття Хрещення Київської Русі вхід церкви був оздоблений мозаїчними картинами. Незабаром було відкрито й інші ортодоксальні церкви  (Св. Миколая в Лейквуді (1916), Священної Трійці в N. Royalton (1952), і Святого Андрія в Клівленді.

З 1952 року церкви завідують суботньою школою “Рідна школа”, де викладається українська мова, культура, і катехизис. Щоранку в суботу цю школу відвідує понад сто маленьких учнів.  Також активними в релігійному житті Клівденду є дві маленькі Українські Баптистські церкви  і суспільства Pentacostalist,  котрі мають парафії на західній стороні міста.

Як зазначає Енциклопедія Історії Клівленда, перші українські імігранти в Огайо були аполітичними. Однак політична свідомість починає активно пробуджуватися після першої світової війни.  Структурне об’єднання української громади  в Клівленді розпочалося в 1928 зі створення УКРАЇНСЬКИХ ЗЛУЧЕНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (УЗО), котрі в 1940 стали членом нещодавно сформованого Комітету Українського Конгресу Америки, котрий в 1967 році встановив зв’язки зі Світовим Конгресом Вільних українців. Серед завдань і цілей УЗО було “об’єднувати організації, що патріотично настроєні, без різниці на їхню релігійну чи партійну приналежність”. Праця товариств та організацій, що належали до УЗО була різноманітною: від влаштування імпрез-до створення драматичних гуртків і танцювальних колективів, а також підтримка шкіл та організацій на Україні. Завдяки зусиллям Організації Державного відродження України з її відділенням в Клівленді було зібрано фонди для фінансування різноманітних проектів в Україні, серед котрих читальні “Просвіта” , побудова народних домів та фінансування українських шкіл.

Церква Св"ятої Трійці

Новою сторінкою в історії громади Клівленду стає 1952 рік, коли освічений імігрант Леонід Бачинський відкрив Український Музей-Архів у Клівленді (УМА) з метою збереження українських видань та публікацій про Україну. Серед експонатів колекції-понад 9,000 книг і 2400 назв періодики.  Окрім того, є архів, а також філателістичний, нумізматичний, мистецький, етнографічний і пластовий відділи.

Наприкінці 1980-х років американські українці в другому поколінні взяли на себе відповідальність за УМА, щоб пітримувати і покращувати колекцію. Як пише Вікіпедія, завдяки зусиллям добровольців розроблялися виставки і проводились часті заходи-як самостійні, так і в співпраці з сусідами. Після розпаду Радянського Союзу і  постання незалежної України в 1991 році, колекція УМА стала привертати увагу інших установ, в тому числі Конгресової бібліотеки, Клівлендського музею природничої історії, Факультету слов’янознавства Огайського державного університету та Академії Наук України.  В 1998 році на прохання українського уряду УМА приготовив пробний проєкт, що став частиною Угоди між США та Україною з захисту і збереження культурної спадщини. У рамках двосторонньої угоди УМА, Огайський державний університет і Клівлендський державний університет співпрацюють над навчальним курсом “Вступ до української історії й культури”.

За вікном мелькають квартали Парми, і я (вже вкотре) жалію, що в нас сьогодні так мало часу. Можливо літом ми приїдемо сюди знову, щоб посидіти в невеликому українському ресторані на Ріджвуд драйв, відвідати декілька церков, а якщо пощастить-один з фестивалей української культури, і пройтися вулицями Тремонту, де розпочалася історія української іміграції Огайо.

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , , , | Оставьте комментарий »

МАХІНАЦІЇ З РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИГРАШУ ЗЕЛЕНОЇ КАРТИ

Опубликовано Dana Hope на Февраль 14, 2011

Якщо днями ви отримали чудову звістку, що пора пакувати чемодани, бо ваша аплікація були вибрана переможцем серед сотні тисяч бажаючих отримати зелену карту, однак слід заплатити якусь там смішну суму-не спішіть, це може бути фальшивка (!)
Справа в тому, що імена переможців лотереї “Зелена карта-2012″, котра проводилася в листопаді 2010 року, будуть оприлюднені на вебсайті держдепартаменту США лише 1 травня 2011 року, і тому імейли від (на перший погляд) різних там американських чи європейських організацій, котрі лише за $600-$900 згідні вам оформити пакет документів для в”їзду в США повинні вас насторожити.
Сьогодні я отримала відразу декілька листів від людей, котрі ніби-то виграли зелену карту, але сумніваються чи це правда, оскільки в листі говориться про необхідний почтовий переказ певної суми на ім”я працівника американського посольства. Наприклад, Григорій пише: “Отримали повідомлення електронною поштою про перемогу у цій лотереї.І просять вислати 680 доларів агенту Американського консульства в Лондоні Джиму Міллеру через Вестерн Юніон. Чи це не лохотрон?”
І не сумнівайтеся: лохотрон і є! Справа в тому, що американське консульство чи вебсайт деждепартамента США, на котрому й знаходиться офіційна елетронна аплікація зеленої карти НІКОЛИ НЕ ВИМАГАЄ НІЯКИХ ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ: НІ ДЛЯ ЗАПОВНЕННЯ АПЛІКАЦІЇ НА РОЗИГРАШ ЗЕЛЕНОЇ КАРТИ, НІ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ САМОГО ВИГРАШУ!!!
Натомість, наберіться терпіння, і 1-го травня 2011 року підіть на офіційний вебсайт лотереї “зелена карта” (http://www.dvlottery.state.gov/) для БЕЗКОШТОВНОЇ перевірки результатів виграшу. Для цього вам буде необхідно вписати регістраційний номер своєї заявки (так званий, confirmation number, котрий вам було видано комп”ютером після заповнення електронної аплікації минулого року).
Про те, як відбувається сам розиграш, та як перевірити результати лотереї я вже неодноразово писала в своєму блозі під рубрикою “зелена карта”.
Не дайте себе обдурити, і при появі будь-яких сумнівів відносно коштів оформлення документів у випадку виграшу-дзвоніть в американське посольство в Києві, а не висилайте почтові грошові перекази містеру Міллеру до Лондона. Йому буде звичайно приємно, а для вас це лише гроші на вітер.

Рубрика: Зелёная карта (green card), УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , | Комментарии (5) »

Віктор-ім”я політичне…

Опубликовано Dana Hope на Февраль 8, 2010

Неділя, 7 лютого: виборці біля українського консулату в Чикаго.

Заключний тур виборів українського президента співпав з іншою знаменною подією в житті Америки-фіналом національного чемпіонату з американського футболу (“суперболом”). Хоча, важко сказати яке з цих двох шоу було більш інтригуючим і скандальним. Те, у що  перетворилась Україна напередодні виборів вар”ювало на грані фарсу: озброєні патрулі, голі дівчата, чарівні чорнила, залякування та політичні гадання на кавовій гущі.

За рівнем своєї непопулярності, президент Ющенко хіба що сперечатиметься з Джорджом Бушом Молодшим, як і за тою кривдою, котру він завдав своєму народові. Коли в 2004 році, в місяці оранжевої революції роз”єднана і конфліктна Україна майже повірила у  свою самобутність та можливість об”єднання українців в Націю, на президента покладалися величезні надії. Однак, розпочавши своє правління з лобизання Кучми-”тата”, та потакання “любим друзям”, Віктор Андрійович не зробив абсолютно нічого, за що його можна згадати “незлим тихим словом”. Тому і сучасний вибір: між местячковим криміналом і професійним брехунцем не здається аж таким вже випадковим. З двох бід вибирають меншу, хоча в кожної зі сторін було своє трактування цього глобального лиха. Сучасні вибори знову показали кардинальну пропасть в пріоритетах і вподобаннях Сходу та Заходу України, і новому президентові доведеться докласти чимало зусиль для об”єдання українців у щось на зразок нації та стабілізації економіки країни, підточеної феодальними іграми новітніх олігархів.  Хочеться лише сподіватися, що новому Віктору вистарчить амбіцій залишатися президентом сильної і незалежної, аніж губернатором бунтівної російської периферії. Принаймі, на відміну від Росії з її політичним меню “Путін…або Путін”, в Україні існував вибір: Ющенко, Тимошенко, Тигипко, Яценюк, Янукович…

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Оставьте комментарий »

АМЕРИКАНСЬКА ЧИ СВІТОВА ФІНАНСОВА КРИЗА?

Опубликовано Dana Hope на Декабрь 10, 2009

На жаль, для багатьох українців чи росіян властивий сліпий патріотизм, базований не на любові до своєї країни, а на тупій ненависті до всього західного і особливо американського. Для того, щоб у когось не було ілюзій відносно наївної благополучності Європи у порівнянні з “повною жопою Америки”, я хочу привести конкретні дані. Те, через що ми проходимо сьогодні є СВІТОВОЮ КРИЗОЮ, а не суто американскою. Щоб оперувати мовою математики і офіційними фактами, а не емоціями та лірикою, звернімося до першоджерел.

Отож: річний ВВП Америки (GDP, або “внутрішній валовий продукт”, тобто все, що заробляє країна протягом року) становить 14.8 трильйонів доларів, з котрих національний борг Америки становить 82.9% від її річного ВВП, або 12.095 трильйонів доларів.

При цьому мені здається, що паніка навколо фантастичного боргу США була роздута невипадково, оскільки лише декілька років тому ніхто в світі особливо не заікався щодо неможливості виплати Штатами такої астрономічної суми, а тут “бах!”-проблема світового масштабу. Можливо ціллю такої паніки є створення нової світової монетарної системи (будь-то корзини світових валют, чи нової грошової одиниці, котра замінить дескридетований долар), а також провести зміни у світовому розташуванні сил і зон впливу.

Річний ВВП (GDP) Греції становить 357 мільярдів доларів, з котрих національний борг країни  у 2008 році становив 301.9 мільярдів доларів (понад  93% річного ВВП), наприкінці 2009 року піднявся до майже 125% (!!!) і продовжує зростати. Економісти прогнозують, що Греція може повторити долю Ісландії, котра в минулому році оголосила банкротство.

Річний ВВП Японії у 2008 році становив 4.91 трильйони доларів, з котрих національний борг країни становив 836,521 трильйони йен (194% від ВВП!), а в 2010 році становитиме 223.4% від річного ВВП (в порівнянні з 99.3% прогнозованого співвідношення національного боргу до ВВП у США в 2010 році. Тобто Японія буде винна в 2.25 рази більше, аніж заробляє протягом року!)

Річний ВВП Англії у 2008 році становив 2.62 трильйони доларів, з котрих національний борг Великобританії становив 56.8% від ВВП, (або £800.8 billion), а в 2010 році прогнозований на рівні 80.2% від річного заробітку країни.

Річний ВВП Італії у 2008 році становив 2.29 трильйони доларів, а національний борг країни перевищив 107% від ВВП країни. У 2007 році Італія була змушена продати частину своїх золотих запасів для погашення національного боргу, після чого в 2008 році борг зменшився до 72.5%. В 2009 році, у зв”язку зі зростанням національного боргу до критичних 100%, керівництво Італії пішло на непопулярні заходи з урегулюванням фінансової політики держави: щоб зменшити бюджетні видатки, було вирішено зекономити кошти на навчання та звільнити з роботи понад 15% вчителів загалом по країні, а також зменшити фінансування шкіл на суму в 10 мільярдів доларів.

ТУТ ви можете знайти графік порівняння ВВП країн світу за 2008 рік.

Національний борг багатьох розвинених країн світу перевищує 70% від їхнього загального річного прибутку (ВВП): так, національний борг  Мальти становить 70.9% від ВВП, Португалії-84.6%, Індії-79.5%, Ізраїля-80.1%, Франції-82.5%. Слід відмітити, що наявність національного боргу має як позитивний, так і негативний вплив на економічний розвиток країни. Так, в періоди економічних спадів ефективним способом пом”якшення ситуації виступає державне окредитування (коли держава отримує кредити для стабілізації своєї економіки). Ці гроші можуть стати базою для майбутнього економічного росту країни, особливо у випадку їхнього інвестиційного характеру. При цьому, наявність непомірно високого чи відносно низького зовнішнього боргу ще не свідчить про можливість банкротства країни. Так, Ісландія, чий зовнішній борг до банкротства був відносно низьким була першою з країн, котра оголосила, що знаходиться на порозі дефолту. Причиною цього став важкий економічний стан найбільших фінансових інституцій країни-банків Kaupthing, Landsbank и Glitnir, котрі опинилися на межі банкротства. Справа в тому, що борги треба обслуговувати, а якщо в країні не розвинене виробництво, є високий рівень безробіття і немає грошей на обслуговування боргу-це може привести до можливого дефолту. Сьогодні Латвія знаходиться перед небезпекою банкротства.

Річний ВВП УКРАЇНИ в 2008 році становив 180 мільярдів доларів. При цьому, національний борг країни у 2008 році доходив до 100 мільярдів доларів (55% від ВВП), а в 2009 році їх перевищив. Економіка країни в 2009 році зазнала серйозних перетурбацій: від 20% спаду напочатку 2009 року-до майже 15% спаду в цілому за рік. Згідно з інформацією Національного банку України, валовий зовнішній борг України в другому кварталі 2009 року зріс на 1.5 мільярди доларів (або на 1.1% , до суми в 100,58 мільярди доларів), а борг органів грошово-кредитного урегулювання зріс на 33.2% до суми 6.05 мільярда доларів. У другому кварталі Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) надав Україні другий транш кредиту stand by у розмірі 2,8 мільярди доларів, котрий був порівно розділений між Національним банком і урядом країни. А вже в грудні 2009 року віце-прем”єр міністр Григорій Немиря поїхав до Вашингтону, щоб випросити новий транш кредиту від МВФ. Так що говорити про “нове українське економічне чудо” без допомоги з-за кордону не доводиться.

Copyright © 2009

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , , | Комментарии (10) »

Український Детройт

Опубликовано Dana Hope на Ноябрь 9, 2009

Дорога до української церкви Св. Іоанна в Детройті

Дорога до церкви св. Іоанна Хрестителя в Детройті

Щоб віднайти місце компактного проживання української діаспори у будь-якому великому американському місті (будь-то Нью-Йорк, Чикаго чи Детройт)-не треба бути провидцем. Достатньо “прогуглити” на інтернеті “українську церкву” або “український культурний центр”, і ви без сумніву знайдете жадану околицю. В Чикаго вона називається “українським селом” і знаходиться неподалік від даунтауна-бізнесового центру міста. В Детройті українські поселення розкидані по декільком передмістям і потихенько вимирають. Причиною цього також стала сучасна економічна криза, котра змусила багатьох імігрантів переїхати в пошуках роботи до Торонто або Чикаго.

detroit-2009 013

Агітка на стовпі в Детройті: "Некоряка-на шеріфа округу!"

Нам в допомогу приходить навігація, і вже машина голосом механічної баби бадьоро розказує, куди повернути на слідуючому світлофорі. Про те, що район заселений (чи принаймі був заселений) імігрантами зі Східної Європи свідчить агітка на стовпі: “Никоряка-на шеріфа округу!”  Неподалік-польська церква і прицерковна школа для дітей. Майже напроти-українська баптистська церква св”ятого Івана Хрестителя в Детройті. detroit-2009 017

Відразу ж на повороті-забитий дошками дерев”яний будинок в очікуванні аукциону, і ще декілька занедбаних і похилених від старості двоповерхових “антикваріатів”. Квартал справляє гнітюче враження майже повної відсутності цивілізації. Тишина як на цвинтарі: ні людей, ні набридливих, як в Чикаго, білок. Субота, 10 година ранку: тишина і запустілість.

Ось і церква. Підходимо ближче і читаємо, що служба проводиться в неділю. “Принаймі, церква ще існує, і мабуть має якихось прихожан,-подумала я. Перед церквою-великий дерев”яний хрест на пам”ять про тисячоліття українського християнства. Читать далее…

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , , | Оставьте комментарий »

Хелоувін-2009

Опубликовано Dana Hope на Ноябрь 1, 2009

HALOWEEN

Один з небагатьох будинків, прикрашених до Хелоувіну

VASEЯкщо ще пару років тому принаймі -надцять хатів на вулиці були рясно прикрашені в страшні (чи смішні) хеловінські декорації, то цього року до Хеловіну готувалися доволі пасивно. Максимально на що спромоглися наші сусіди (та й ми самі)-то кольорові гарбузи на ганку перед хатою і кошики з цукерками, з котрих малеча б набирала собі гостинців. Чого не скажеш про чиказькі клуби: тут маскарадний шал був традиційно популярним, як серед 20-річної молоді, так і серед імігрантів старшого покоління.

-Мою маму в Америці наче б то підмінили: немає св”ята, щоб вона разом зі своїми друзями пропустила якийсь “фан”,-сміється моя товаришка Настя. -А кубіті недавно стукнуло 60 років! Так що спробуй мені знайти якійсь дві перуки, а то мамі та її бойфренду не вистарчає “волосся” до наряду. Черга за гостинцями біля одного з будинків

При цьому ми с Настьою (в наших 30 з гаком) залишилися “на хазяйстві” і до ніякого клубу не пішли: мало “фан” старше покоління, а ми просто супроводжували дітей від хати і до хати в гонитві за цукерками .

Отакий собі 50-ти кілограмовий гарбуз

Отакий собі гарбуз

І можливо це здається смішним і навіть трохи божевільним, але хто сказав, що життя закінчується, якщо тобі понад 40 чи там 50? Після одноманітності і прози щоденного життя, з його повсякденною роботою (чи її пошуком), смертю друзів та близьких, проблемами і розчаруваннями, це лише залежить від нас, як собі зробити св”ято. Слава Богу, тут ніхто не звертає уваги на традиційне українське: “а що подумають люди, якщо побачать мене в такому костюмі”. Тому поряд з дітьми у хелоувінський вечір ходять просити цукерки і переодягнені дорослі, вірніше ті, котрі в той час не змагаються в барах та клубах за звання “кращого маскарадного костюму року”, або не сидять вдома за телевізором (так як це робимо здебільшого ми).

Після того, як я повернулася з дітьми додому і малі зі суто спортивним інтересом почали рахувати свої трофеї, я також переодягнулася в яскраво-оранжевий костюм гарбуза, взяла під руку чоловіка в його “традиційно – страшному костюмі самого себе”, і пішла до друзів на каву.

По вулицях ще бігали переодягнені пси, відьми, гарі потери, ангели, крокодили, льви та інші мешканці фантастичного зоопарку, а діти дивувалися, чому коли дорослі стають ще старшими, вони знову намагаються стати дітьми? Мабуть тому, що в глибині душі нам завжди бракує хоч трохи казки…

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , | Комментарии (1) »

У ПОШУКАХ ЄДНОСТІ СВІТУ

Опубликовано Dana Hope на Июль 28, 2009

BAHAI (WILMETTE, IL)

BAHAI (WILMETTE, IL)

Коли в 1998 році я вперше натрапила на храм Бахаї, проїжджаючи машиною в околиці Вілметт (південне передмістя Чикаго), то подумала, що то мені привиділось: після гарних, але доволі одноманітних кварталів американського міста це білосніжне диво здавалося ніби недоречним. Ніби зітканий в павутини макраме, білосніжний храм велично стояв на постаменті гори, в оточенні квітів і фонтанів.

Коли йдеться про релігію, завжди летять голови, адже скільки релігій-стільки й церков та різних точок зору про абсолютну істину. Бахаїзм-наймолодша зі всіх самостійних релігій світу. Бахаїсти (є вони й в Україні), вважають, що засновник цієї релігії-Баха Улла (1817-1892) продовжує низку посланців Бога, імена котрих донесла до нас історія: Авраама, Мойсея, Будди, Зороаста, Христа та Муххамеда. Головна теза вчення бахаїзму полягає в тому, що людство єдине і що настав час об”єднати всіх людей планети в світове товариство.  Тим не менш, вони не вважають релігійну істину остаточною. На думку бахаїстів, Бог відкривається людству поступово, через своїх пророків, котрих він посилає в різні країни у різні часи.  Однак всі ці пророки не тільки несли людству одне і те ж вчення, але й відкривали  принципи та закони згідно з потребами століття, в котрому вони появлялися. Читать далее…

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , , , | Оставьте комментарий »

КРИЗА ЯК СТИМУЛ РОЗВИТКУ

Опубликовано Dana Hope на Июнь 10, 2009

Люди сприймають кризу по-різному: хто шукає спасіння у фляшці і перебивається з хліба на воду, хто посилає все до дідька і шукає можливостей для іміграції, а хто розпочинає свій бізнес, котрий і приводить таких ентузіастів до фінансового успіху. Адже чимало відомих компаній було створено власне в часи найбільших економічних перепетій.

1. Чарльз Уіллі, компанія John Wiley & Sons. Депресія 1807 року.

У грудні 1807 року Конгрес США за пропозицією президента країни Томаса Джеферсона прийняв закон про ембарго, що забороняв американським торгівельним кораблям відпливати закордон і швартуватися в іноземних портах без попереднього на то дозволу президента.

Рішення Конгресу спровокувало семирічну економічну кризу і суттєвий спад в промисловості. Вижили ті, хто мислив неординарно. Одним з таких був мешканець Нью-Йорка Чарльз Уіллі, котрий відкрив на Манхеттені невелику друкарню і книжковий магазин.  Невдовзі після цього, видавництво Уіллі надрукувало шедеври таких авторів, як Джеймс Фенімор Купер, Едгар Алан По та Вашингтон Ірвінг.  Досягнувши слави, компанія перестала виконувати дрібні типографські замовлення і почала спеціалізуватися винятково на книгах. Зараз вартість компанії оцінюється в 2 млрд. доларів США.

2. Вільям Дюрант, компанія General Motors. Біржова паніка 1907-1908 років.

Через тиждень після падіння біржової вартості третьої найбільшої трастової компанії США Knickerbocker Trust Company, про своє банкротство оголосили 9 найбільших банків країни.

В той же час випускник Бостонського університету Вільям Дюрант взявся скуповувати невеликі розрізнені автомобільні компанії для створення автогіганта General Motors, якого він заснував та очолив ще в 1905 році. Саме йому автоконцерн зобов’язаний створенням таких нині відомих марок, як Каділак і Понтіак.

Однак фінансова криза 2008-2009 років була смертельною для автомобільного гіганта. Тиждень тому, задушений боргами, судовими справами та непосильними вимогами профспілок, Дженерал Моторс оголосив про своє банкротство.

3. Чарльз Рассел Бард, компанія C.R. Bar. Біржова паніка 1907-1908 років

Паніка 1907 року змусіла підприємця Чарльза Рассела Барда шукати альтернативних шляхів для розвитку його бізнеса. І замість продажу французького шовку розумний американець почав займатися експортом та збутом уретральних катетрів. Пізніше він розширив медичний бізнес, почавши торгувати кардіологічними, рентгенологічними та іншими медичними товарами. На даний момент компанія C.R. Bard оцінюється в 8,7 млрд. доларів США.

4. Корнеліус Вандер Стар, компанія American International Group. Післявоєнна криза 1918-1921 рр.

У двадцятишестилітньому віці американський службовець Корнеліус Вандер Стар став співробітником японської компанії Pacific Mail Steamship Company, а через рік перебрався в Шанхай, де пропрацював у різних страхових компаніях. В 1919 році, в часи післявоєнної кризи, Вандер Стар перебрався до Америки і заснував компанію під назвою Japan American Asiatic Underwriters, – найбільшу американську страхову компанію, відому сьогодні під іменем American International Group. (AIG)

5. Ральф Фолк і Дональд Бекстер, компанія Baxter International. Велика депресія 1929-1939 р.

Навіть найбільша економічна криза минулого століття не змогла відібрати бізнес у двох лікарів зі штату Айова. У той час лише великі науково-дослідницькі інститути та лікарні мали медичне обладнання, необхідне для внутрішньовенних процедур. У 1931 році Ральф Фолк і Дональд Бекстер заснували компанію Don Baxter Intravenous Company і почали масове виробництво та продаж такого обладнання.

На даний момент компанія Baxter International виробляє практично весь спектр медичної продукції: від ліків – до найскладнішого обладнання для анестезії.

6. Розпал Великої Депресії, 1932 рік. Компанія Revlon.

В самий розпал Великої депресії два брати Чарльз і Джозеф Ревсон (Charles and Joseph Revson), разом зі своїм товаришем-хіміком Чальзом Лечманом (Charles Lachman), котрий добавив букву “L” до назви REVLON, створили невелику компанію. Вони вийшли на ринок з єдиним продуктом-лаком для ногтей, створеним на базі революційних для цього часу технологій.

Використовуючи пігменти замість кольорів, Revlon почав виробництво різноманітної непрозорої емалі для ногтей, що майже з першого дня користувалась шаленим успіхом в місцевих салонах краси. В   1937 році Revlon запустив продаж емалі для ногтей в супермаркетах та аптеках. Вже через шість років компанія стала багатомільйонною організацією. А в  1940, вже до існуючого асортименту емалей, Revlon добавив повну лінію манікюру і помад.
Наприкінці Другої Світової Війни марка Revlon потрапляє до списку кращих п”яти світових косметичних компаній-виробників.

7. Джеймс А. Райдер, компанія Ryder Systems. Велика депресія 1929-1939 років

В 1932 році Джеймс Райдер звільнився з посади інженера і вклав всі свої заощадження в покупку вантажівки для перевезення сміття з пляжів Маямі і доставки будівельних вантажів до Палм Біч.

Бізнес виявився прибутковим, і вже через два роки Джеймс купує ще декілька вантажівок і почає їх здавати в оренду іншим компаніям.

З розвитком швидкісних магістралей бізнес Райдера став стрімко розвиватися і склав серйозну конкуренцію залізничним та повітряним перевезенням. На даний момент вартість логістичної компанії Ryder Systems становить 2,1 млрд. доларів США.

8. Cтворення гри “Монополія” американцем Чарльзом Darrow (часи Великої Депресії, 1929-1934 pp).

В 1930 році безробітний продавець Чарльз Darrow з невеликого містечка Germantown, штат Пенсильванія, намалював першу копію своєї знаменитої гри “Монополія”.  Досконало пам”ятаючи квартали і будинки улюбленого міста Атлантік-Сіті, кольоровими фарбами по кухонній скатертині він детально намалював карту міста, з його вулицями, невеликими затишними готелями та магазинами. І довгими вечорами навколо кухонного столу в будинку винахідника, все сімейство Darrow, разом з численними друзями уявляли себе фінансовими магнатами, купуючи, продаючи чи орендуючи нерухомість в намальованому Атлантік Сіті.

Перші копії гри були куплені друзями Даррова за 4 долари.  А в 1936 році, після феноментальної популярності гри в супермаркетах Філадельфії,  всі права на продукцію “Монополії” були викуплені Братами Паркерами. Авторські гонорари від Монополії зробили Чарльза Darrow першим ігровим винахідником-мільйонером.

9. Кінець Великої Депресії. Компанія Hewlett-Packard. 1939 рік.

HP була заснована 1 січня 1939 року Уільямом Хьюлеттом і Дейвом Паккардом- випускниками Стенфордського університету 1934 року, як компанія з виробництва тестуючого та вимірювального  обладнання. Їхньою першою продукцією став високоточний аудіо осциллятор, Model 200A. В цьому приладі було вперше в історії використано електичну лампочку  для спротиву в критичній частині схеми. Це дало можливість продавати Model 200A за ціною $54.40, в той час як конкуренти пропонували менш стабільні осциллятори за ціною більше $200.

Назва компанії була створена з прізвищ її учасників; вони вирішували, чиє прізвище фігуруватиме в ній за допомою жребкування. Виграв Паккард і назвав нову компанію Hewlett-Packard.

Одним з перших клієнтів фірми стала студія Уолта Диснея, котра придбала вісім осцилляторів Model 200B (по ціні $71.50 кожний) для тестування системи стереофонічного звуку, що використовування під час роботи над фільмом «Фантазія».

Ось деякі з перших розробок компанії:

  • В 1966 HP випустила перший у світі персональний компьютер HP 2116A.
  • В 1968 — перший у світі науковий програмуючий калькулятор HP 9100A[2]. HP 9100A мав пам”ять в 16 чисел або 196 команд (команди і дані записувалися в одній і тій же области памяти), катодним дисплееєм, і разом з принтером та приладом для читання магнітних карт коштував $4900. Після виключення з зарядного пристрою, пам”ять не стиралася, більше того-якщо комп”ютер виключався під час калькулації розрахунків, після включення його калькуляція поновлювалася з того місця, де було перервана робота.  Калькулятор використовував транзисторну логіку і був інженерним дивом цього часу.
  • В 1972 HP випустила перший у світі науковий кишеньковий калькулятор HP-35, а в 1974 — перший у світі програмуючий мікрокалькулятор HP-65.
  • В 1975 компанія створила інтерфейс HP-IB (interface bus), прийнятий за міжнародний стандарт для підключення периферійних пристроїв до комп”ютера.
10. Хью Хефнер, компанія Playboy Enterprise. Криза 1950-х років.

Наприкінці 1953 світ побачив перший номер скандально відомого журналу Playboy. На журналі не було ні дати, ні номера видання. Сам видавець не мав поняття, чи вийде ще коли-небудь наступний випуск його журналу. Історія всесвітньо відомого чоловічого журналу почалася до банального смішно: колишній роботодавець Хью Хефнера, видавець журналу Esquire, відмовився підвищити йому зарплату. Образившись, Хефнер звільнився, і за допомогою друзів вигадав конкурента для Esquire, – більш розв’язного і провокаційного.

11. Джон Сперлінг, компанія Apollo Group. Паливна криза 1973-1975 років

В 1973 році, у самий розпал паливної кризи, викладач університету Сан-Хосе Джон Сперлінг звернув увагу на те, що університет поповнився дорослими студентами, що бажають змінити професію. Йому спала на думку ідея розробити спеціальну навчальну програму для тих, хто вирішив радикально змінити сферу діяльності. Сперлінг заснував компанію Apollo Group, що спеціалізувалася на ліцензуванні навчальних матеріалів для традиційних навчальних закладів, а потім відкрив перший комерційний навчальний заклад University of Phoenix, що в перший рік навчання прийняв усього вісім студентів. Зараз у компанії Apollo Group – 90 інститутів по всій країні. Її ринкова вартість становить 10,6 млрд дол.

12. Роберт Бріскман, компанія Sirius Satellite Radio. Криза початку 1990-х.

Колишній інженер НАСА зміг зрозуміти, як передавати цифровий радіосигнал за допомогою супутникових антен і заснував власну компанію CD Radio, пізніше перейменовану в Sirius XM Radio. Нинішня ринкова вартість компанії становить 826 млн дол.

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , | Оставьте комментарий »

Термінатор 21 століття у шкірі “Великого Пса”

Опубликовано Dana Hope на Июнь 6, 2009

Якщо вам здається, що людство ще не придумало штучного інтелекту-ви мабуть що помиляєтеся. Ще в 2005 році американська компанія “Бостон Дайнемикс” створила дивну модель робота 21 століття під назвою “Великий пес”.

Ця “істота” може долати перешкоди під нахилом 35 градусів, бадьоро топати своїми 4-ма ногами по снігу, льоду чи воді і при цьому щосекунди аналізувати перешкоди, та відповідно до цього змінювати свій курс.

“Великий пес” може переносити на собі вантаж вагою 430 кілограм і прямувати до цілі без перезарядки та зупинок майже 20 кілометрів (12.8 миль). При цьому мотор такого “песика”-від простої газонокосилки.

Коли ця скотина ще почне реально гавкати і кидатися на людей-мабуть що тільки питання часу. Адже кожна фантастика-то лише відголосок недалекого майбутнього. Ще 10 років тому “Термінатор” був лише вигадкою, а сьогодні вулицями світу бігають Великі пси, нашпиговані електронікою та платами для самовдосконалення (Пса вже вигулювали не лише на вулицях мирного Токіо, але й на барикадах Іраку). І хто зна, які фантастичні розробки  зараз ще криються за стінами секретних лабораторій, якщо “на люди” випустили такого неймовірного робота.

Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Отмечено: , , , , , , , , , , | Оставьте комментарий »

 
Follow

Get every new post delivered to your Inbox.

Join 29 other followers