Опубликовал Dana Hope на Февраль 19, 2010
С подругой Настей Лукиной
Сегодня был, пожалуй, самый удачный день для американских спортсменов на Олимпиаде в Ванкувере. Американский фигурист из Чикаго Эван Лайсачек сумел снять многолетнее «проклятье» с американских фигуристов-одиночников, которым фатально невезло с середины 80-х годов, и выиграть для американской команды в Ванкувере золото (последним американским олимпийским чемпионом был Браян Бонтано в 1988 году). Второе место (после 3-летнего перерыва в карьере) занял российский фигурист Евгений Плющенко. Эван Лайсачек также является чемпионом мира 2009 года. По вероисповеданию-православный (Greek-Orthodox).
Лайсачек с бывшей подругой Танит Белбин
Обладая приятной итальянской внешностью (родители Эвана- итальянского происхождения), молодой фигурист всегда пользовался не только почётом в спортивных кругах, но и популярностью среди женщин. Бывшей подругой Лайсачека была красавица Танит Белбин, известная в парном фигурном катании с партнером Бенджамином Огасто). С апреля прошлого года фигурист встречается с другой знаменитостью в спорте, – абсолютной олимпийской чемпионкой по гимнастике Анастасией Лукиной, которая также выступает за американскую зборную (Настя родилась в Москве, но живет в Америке с 2-летнего возвраста). Папа подруги-Валерий Лукин-в свое время тоже был олимпийским чемпионом по гимнастике, а мама-чемпионкой мира по ритмической гимнастике. Вот такая звёздная пара…
Рубрика: Разное | Комментарии (2) »
Опубликовал Dana Hope на Февраль 8, 2010
Неділя, 7 лютого: виборці біля українського консулату в Чикаго.
Заключний тур виборів українського президента співпав з іншою знаменною подією в житті Америки-фіналом національного чемпіонату з американського футболу («суперболом»). Хоча, важко сказати яке з цих двох шоу було більш інтригуючим і скандальним. Те, у що перетворилась Україна напередодні виборів вар»ювало на грані фарсу: озброєні патрулі, голі дівчата, чарівні чорнила, залякування та політичні гадання на кавовій гущі.
За рівнем своєї непопулярності, президент Ющенко хіба що сперечатиметься з Джорджом Бушом Молодшим, як і за тою кривдою, котру він завдав своєму народові. Коли в 2004 році, в місяці оранжевої революції роз»єднана і конфліктна Україна майже повірила у свою самобутність та можливість об»єднання українців в Націю, на президента покладалися величезні надії. Однак, розпочавши своє правління з лобизання Кучми-»тата», та потакання «любим друзям», Віктор Андрійович не зробив абсолютно нічого, за що його можна згадати «незлим тихим словом». Тому і сучасний вибір: між местячковим криміналом і професійним брехунцем не здається аж таким вже випадковим. З двох бід вибирають меншу, хоча в кожної зі сторін було своє трактування цього глобального лиха. Сучасні вибори знову показали кардинальну пропасть в пріоритетах і вподобаннях Сходу та Заходу України, і новому президентові доведеться докласти чимало зусиль для об»єдання українців у щось на зразок нації та стабілізації економіки країни, підточеної феодальними іграми новітніх олігархів. Хочеться лише сподіватися, що новому Віктору вистарчить амбіцій залишатися президентом сильної і незалежної, аніж губернатором бунтівної російської периферії. Принаймі, на відміну від Росії з її політичним меню «Путін…або Путін», в Україні існував вибір: Ющенко, Тимошенко, Тигипко, Яценюк, Янукович…
Рубрика: УКРАЇНСЬКИЙ БЛОГ | Оставьте комментарий »
