MyAmerica’s Weblog

Американці подорожують багато і часто. Згідно з даними, середньо-статистична американська сім”я міняє місце свого проживання кожних 7 років. Здебільшого це пов”язано з роботою, фінансовими або сімейними обставинами. Мій колишній співробітник Філ за останніх 4 роки вже поміняв розмірене життя і роботу у Флориді на нову роботу в штаті Іллінойс, а з банкротством компанії і підписанням контракту з новим працедавцем -переїхав зі сім”єю до штату Техас. І хоча всі ці зміни є здебільшого локальними, у межах Сполучених Штатів, все ж території  Америки є настільки величезні (як і різниця в менталітеті у мешканців різних штатів), що це співрозмірно з переселенням до різних країн. Один штат Техас чого вартий: за своїм розміром є більшим від території України! (696,200 кв. км проти 603,628 кв. км).

А з виходом на пенсію Європу наводнюють приємно усміхнені американські старички в сонцезахисних окулярах і кепках. (котрих у нас в народі полюбовно називають “американскі придурки”). Навіть в своїх 70 вони намагаються пізнати світ, інші культури, традиції, щоб потім було про що згадувати в будинку пристарілих (якщо на той час їм повністю не відіб”є пам”ять). І справа не в тому, що вони багаті і можуть розкидати фінансами навправо і наліво: здебільшого на одну таку поїздку старенькій парі йде більшість їхніх збережень, оскільки середня пенсія в країні є доволі низькою.

За все життя в Америці я ніколи не почула від пересічних американців: “щоб ця Європа подохла”, або” Росія скопитилася” (про Україну тут мало хто про що говорить), в той час як в східноєвропейській пресі хіба що лінивий не “каркає” фіналу Сполученим Штатам. Так само як і самі люди.

За 18 годин їзди до Флориди ми побачили на дорогах майже всю географію Сполучених Штатів: номерні знаки відображали назви різних штатів. Ось їде крута спортивна машина зі штату Джорджія: червоний Додж Вайпер з молодіжним і назвичайно дорогим “спойлером”  і номерами “VIPRSSS”. Під”їжджаємо ближче в намаганні побачити “крутого панка” і майже одночасно здивовано скрикуємо: “Бабка!!!!” За кермом крутої тачки, при повному параді сидить 70-річна бабуля: в темних окулярах, при манікюрі і з акуратною завивкою сивого волосся. Пацани на сусідньому седані впадають в ейфорію, сигналячи бабуні і показуючи знаки свого захоплення.

Ось, виляючи “задницею” з лінії в лінію, їде селюк зі штату Тенессі: у нього мода завжди “бути першим”, нехай при цьому лиш обігнавши з десяток машин. А в Джорджії це майже національна традиція-”підрізати” на дорогах сусідні машини. В”їжджаємо до Флориди і наче б то окунаємося у зовсім інший темперамент, в порівнянні з яким ми псіхи: тут нікуди ніхто не спішить, і на дорогах майже не почуєш зденервованих сигналів машин на світлофорах.

Ще сотні миль, і з нами рівняється моя мрія-мобільний будинок-автокемпер. До різкого подорожання бензину, “відпочинкові машини”, як їх називають в Америці, були надзвичайно популярними. Однак економічна криза серйозно підточила їхній ринок і тепер їх не так часто побачиш на дорогах. Хоча, на час тої самої кризи, мати у власність такий “мобільний будинок”-ідея зовсім непогана (за умови, що ти вже втратив все інше і не мусиш турбуватися з приводу невиплачених кредитів). Були б лише кошти оплачувати бензин та елементарну їду-і криза пройде майже непомітно. А головне-цікаво: у постійних подорожах і пізнанні нових територій.